ОКНЗ "Софіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

 





Яндекс цитирования

Мовлення і його розвиток у дошкільному віці

 

Усі психічні функції розвиваються за безпосереднього впливу мовлення, яке стимулює і поглиблює розвиток. Розвиток мовлення продовжує здійснюватись за активної участі дорослих.

Мовлення - процес спілкування, опосередкований мовою.

У дошкільному віці дуже інтенсивно розвиваються комунікативні форми і функції мовної діяльності, удосконалюються практичні мовні навички, суттєво змінюється словниковий обсяг мовлення, відбувається усвідомлення мовної діяльності загалом.

Дитина дошкільного віку активно засвоює мовлення, оскільки це зумовлюють її потреби дізнатись, розповісти, вплинути на себе Й на інших.

Оволодіваючи мовою у процесі спілкування з дорослими, дитина отримує не лише засіб ефективного спілкування з оточенням, а й засіб успішного керування власною поведінкою. За допомогою мови дитина може сформулювати мету своїх дій, спланувати їх послідовність, а також зіставити зміст і цілі діяльності. Після оволодіння мовою та мовленням дитина здатна спрямувати свої дії чи утриматись від виконання деяких із них. У дошкільному віці процес оволодіння основами мовлення зазвичай завершується.

Воно супроводжує всі види діяльності дошкільника, сприяє встановленню і розвитку його соціальних контактів, стає ефективним інструментом мислення. Зміст і форми дитячих висловлювань залежать від форм спілкування, комунікативних завдань дошкільника. У процесі спілкування мовлення удосконалюється, набуває нових якостей, зумовлює перебудову психічних процесів тощо. Основними напрямами його розвитку є розширення лексичного запасу слів і граматичної структури мовлення.

Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку

У розвитку словника дошкільника відбуваються суттєві якісні і кількісні зміни. Збагачення лексичного запасу мовлення залежить від умов життя і виховання, індивідуальних особливостей дитини. Порівняно з раннім дитинством словник дошкільника збільшується втричі: у З роки дитина засвоює приблизно 1200-1500 слів; у 4 роки - 2000; у 5 років - 2500-3000; у 6-7 років - 4000- 4500 слів.

Розширення лексичного запасу слів дошкільника відбувається за рахунок усіх частин мови. Дитина вживає слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями, рідше - абстрактним, її мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. Постійно розширюється і зміст слів, які вона використовує. Кількісно і якісно словниковий запас слів дитини досягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння.

У першу чергу діти дошкільного віку оволодівають назвами наочно уявлених або доступних їхній діяльності предметів, явищ, якостей, властивостей, що зумовлено наочно-дійовим і наочно-образним мисленням. З цієї причини у їхньому словниковому запасі майже відсутні абстрактні поняття. Смисловим змістом слова діти оволодівають поступово, з розвитком пізнавальних можливостей. Наприкінці 1-го - на початку 2-го року життя слово означає для дитини тільки один певний предмет, тобто вона еквівалентне його чуттєвому образу. А вже по завершенні 2-го року означає групу однорідних предметів (чашка - це різноманітні чашки), має значно ширше, хоч менш конкретне, значення. Дитина 3-х - 4,5 років уже здатна узагальнювати однорідні предмети: меблі, іграшки, одяг. Сигнальне значення слова-узагальнення дуже широке, віддалене від конкретних образів предметів.

4-5-річні діти опановують останній ступінь узагальнення. У їхньому мовленні, наприклад, слово "рослина" охоплює такі групи, як ягоди, дерева, фрукти та ін. Сигнальне значення такого слова надзвичайно широке, а зв'язок його з конкретними предметами простежити все важче.

Лексичне узагальнення ґрунтується на найяскравіших ознаках, які дитина засвоїла у власній практичній діяльності. Тобто втілене у слові узагальнення є конкретним і наочним. За кожним словом дошкільника фігурує його уявлення про конкретний предмет або ситуацію. Старший дошкільник, уживаючи слова, які позначають абстрактні категорії, пояснює їх на основі власного досвіду взаємодії з людьми. Наприклад, жадібний - той, хто не ділиться іграшками; добрий - той, хто не б'ється. Із конкретною ситуацією пов'язані і моральні поняття. Тому в мовленні дошкільника переважають слова, що позначають максимально наближені до дитини конкретні об'єкти, а також об'єкти, з якими вона діє самостійно.

Накопичений у мовленні дошкільника словниковий запас слів не може самостійно забезпечити спілкування і пізнання. Для цього необхідно вміти будувати словосполучення і речення, дотримуючись правил граматики мови. Тому у дошкільному віці активно розвивається і граматична будова мови (засвоєння морфологічної системи мови, відмін і відмінювання). Оволодіння формами відмін у дошкільників зазвичай відбувається за їх орієнтування на форму слова, тобто на його закінчення у називному відмінку.

Діти дошкільного віку найчутливіші до мовних явищ. Засвоєння ними суфіксів, префіксів рідної мови виявлясться у самостійному словотворенні: "я втік і притік назад", "дощик викапався", "ти будеш продавець, а я - ку-півець", "цукор - цукорик".

У самостійному словотворенні, за твердженнями Д. Ельконіна, полягає робота дитини з опанування мови як реальної предметної дійсності. Реалізується словотворення у мовленнєвій практиці дитини. Словотворчість є показником оволодіння мовою, яка підпорядковується її законам, основою яких є граматичні значення слів. її спроби помітно активізуються у 4,5-5-річному віці. Придумані малюком нові слова не суперечать правилам граматики, хоч і не враховують мовних винятків. У 5 років словотворчість стає менш активною, оскільки дитина вже міцно засвоює граматичні форми і вільно їх використовує. У 3-3,5 років вона легко використовує основні граматичні закономірності: змінює слова за відмінками, числами, особами; вживає всі часи дієслів; будує прості і складні речення.

У дошкільному віці вдосконалюється оволодіння морфологічними засобами оформлення граматичних категорій, відбувається засвоєння типів відмін і відмінювання, чергування звуків, способів словозміни і словотворення, діти вчаться будувати складні речення. Однак упродовж дошкільного дитинства у їхньому мовленні спостерігається ще багато помилок через недостатнє оволодіння правилами мови і їх винятками

Подобається